Опис тогочасної Борови

Джерелами цих матеріалів є вивчення історичної літератури, архівних документів, переказів свідків, і учасників подій, газетні статті. В історії кожної місцевості, сім’ї є те рідне, особливо приємне, яке родить в людині патріотичні почуття, викликає інтерес до навколишнього життя, гордість за своїх односельчан, бо кожне село чи місто є ширшим твоїм житлом, твоєю великою сім’єю з після твого дому, твоєї рідної сім’ї родоводу. Це незнання збіднює, обмежу о людину, життя стає байдужим, не цікавим, нудним, егоїстичним.
Ці матеріали допоможуть читачу хоч трохи дізнатися про минулі події, які відбувалися в районі сіл “Мотовилівського куща”. Ця сторінка, для усіх, хто цікавиться рідним краєм.

Опис тогочасної Борови складений де ла Флізом у 1854 (34) році.

«Просвіта» про Борову.

….«Правда про історію Борової 1930-х‒1940-х років»‒ під такою назвою відбувся 30 липня цього року у Борівській селищній бібліотеці просвітницько-тематичний лекторій, який був організований Фастівською «Просвітою» у рамках реалізації на теренах краю своєї програми «Фастівщина історична».
Нині все більше стає відомо об’єктивних фактів про минуле нашого краю, особливе місце в якому займає висвітлення історії селища міського типу Борова. Це є другий за чисельністю населення і промисловим значенням населений пункт Фастівського району Київської області України, який статус смт отримав у 1938 році. Розташоване селище на чарівній річці Стугна (басейн Дніпра) і при відомій залізничній станція Мотовилівка (1868 року побудови).

Історія Борової нерозривно пов’язана з с.Мотовилівкою (більше з сучасною Червоною Мотовилівкою) і бере свій початок із невеличкого хутора, який був заснований на початку ХІХ століття. Хутірне поселення за тодішнім с.Казенною Мотовилівкою з кількох хат у «бору» чи у «самих борах» і дало йому назву «Борове»(хутір Боровий). Багато старожилів селища і досьогодні вважають першим поселенцем хутора втікача Василя Шевченка з Канівського повіту, який наприкінці ХVІІІ ст.-початку ХІХ століття самовільно перейшов Стугну і оселився серед лісу при річці на цих казенних землях. Мусів задля виживання допомагати вести в цих лісах місцевим поліщукам і прибулим литвинам лісові заготовки, а згодом одружився на одній з литвинок і поклав тим самим початок багаточисельному роду Шевченків у Боровій. Поступово у хуторі з’явилися і роди Швеців, і Дубровських, і Кірсенків, і Манох, Станкевичів і інших. Зрозуміло, що більшість з них були з Казенної Мотовилівки Плесецької волості Васильківського повіту, до якої землі Борової до виокремлення у окреме село весь час належали. Багато згодом історичних подій відбулося на них, але далеко не кожен борівчанин знає про це. Особливо це стосується періоду після 1917 року.

У радянські часи історію селища сформулювали виключно в одній пропагандистській площині, внаслідок чого не було у ній місця ні відомому Мотовилівському бою 18.11.1918 року, ні діяльності мотовилівського отамана Бурлаки, ні правди про події 1930-х-1940-х років на цих землях.

Борівчани і гості селищної бібліотеки, які вщерть заповнили її невеличкий читальний зал, з подивом дізнавались про маловідомі сторінки історичної минувшини свого краю, а тому просили обов’язково продовжити такі зустрічі. Сама зустріч відбувалася протягом трьох годин з поділом на висвітлення історії Борової 1920-30-х років і історії Борової 1940-х років.

Едуард Мондзелевський – голова Фастівської «Просвіти»

“Фастів Інфо”